Пам’ятні місця Кривоозерщини

ТАЄМНИЦІ САДИБИ КРАСНІЦЬКИХ

Оповита загадковою історією таємнича панська садиба Красніцьких під назвою «огрудь», що в перекладі з польської означає сад, стоїть в північно-західній частині села Курячі Лози.

Можна тільки уявити, скільки подій пам’ятає цей маєток, який вистояв завдяки місцевому жителю Івану Никифоровичу Копусю, котрий не дав зруйнувати споруду під час революції.

Пережила споруда і бої Другої світової війни. і хрущовську відлигу, і брежнєвський застій, і горбачовську перебудову, дочекалася незалежності. Скільки змінила власників, скільки історичних подій відбулося в стінах цієї споруди.

Місце, де розташований будинок, ніби відгомін сивої минувшини, яку ми повинні пам’ятати і оберігати. Морок часу поглинув історію багатьох місць на землі. Уривчасту і суперечливу, але не менше цікаву інформацію маємо на сьогоднішній день про цей панський маєток. Завдяки медичній службі, яка перебуває там з 1938 року, будинок Красніцьких до цього часу зберігся в нашому селі Курячі Лози.

На жаль, втрачено багато часу, вимерло покоління, яке б могло розповісти багато цікавого. Нам відомі лише останні відгомони історії цього будинку. Судячи з цеглин, що знаходяться в Курячелозівському краєзнавчому музеї ім. Панасюка, споруда була побудована між 1853-56 р.р. паном Підгірським, на підвищенні з терасою. Ту терасу кріпаки нанесли клумаками й возами, викопали величезний котлован, де було створено ставок, що називався нижній став. Він був аж до 50-тих років обнесений дубовим частоколом, щоб не осунувся берег. В  планах було ще дно ставка вистелити дубовими дошками, але в цій частині села дуже сильні підводні джерела, і ставок швидко наповнився водою.

Внизу тераси протікала річечка, в якій плавала риба, й за цим можна було спостерігати.

Гребля була упорядкована дерев’яним мостом і вимощена камінням. Всю садибу прикрашали майже сто видів декоративних кущів й дерев, які пан привіз з міста Умань, з училища садівництва. Схил цієї тераси був засаджений французькою чайною розою. Донизу тераси вели мармурові сходи, де пані та її гості, вся прислуга любили відпочивати. Неподалік тераси, до самого ставу, було висаджено два ряди лип.

 

Це місце називалося липова алея. На  подвір’ї садиби всі доріжки були встелені мілким гранітом, обсаджені жасмином та декоративним бузком. За спогадами старожилів, коли квітували жасмин й чайна роза, аромат цих пахощів витав  далеко за межами села.

Земля в Курячих Лозах була розподілена між чотирма власниками. Останніми власниками будинку були управляючі Красніцькі, адже справжні власники землі проживали в місті Київ. Пани Красніцькі мали в своїй власності, 469 десятин землі, два ліса, вівчарні, худобу, багато водоплавної птиці.

Ці люди були освічені, добрі й виважені, допомагали сім’ям, в котрих сталася якась біда. Один раз на день годували кріпацьких дітей на чорній кухні, бо на білій кухні готувалося виключно для їхньої родини та прислуги.

В Красніцьких було четверо дітей. Старшого сина з невідомих причин було вбито в лісі. У 1901 році його поховали на Курячелозівському кладовищі. Пан Станіслав не витримав втрати сина і помер у  1909 році. Похований в Кривому Озері у фамільному склепі Роткевіч-Красніцьких на польському кладовищі. Старша донька Юлія Красніцька мала вищу освіту, була сільською вчителькою. Після смерті чоловіка вдова Красніцька вийшла заміж вдруге за пана Вишнівського. За його наказом у 1914 році було викопано верхній став для водоплавної птиці. Кожному кріпакові потрібно було викопати й вивезти по десять підвід землі.

У 1918 році, коли в країні була революція, пани полишають свій будинок, беруть прислугу й тікають до Умані. Але цього зробити їм не вдалося. Вони були жорстоко вбиті місцевими активістами. Похоронені теж в сімейному склепі в Кривому Озері. Донька Юлія Красніцька, забравши менших сестру і брата, виїхала з Курячих Лоз раніше на три дні до міста Умань. В кінці двадцятих років Юлія привезла з Італії чавунний пам’ятник, який доставляли до Одеси кораблем майже рік. Його встановили там, де сімейний склеп родини Роткевич-Красніцьких. Подальша доля Юлії не відома…

У 1922 році в панському маєтку було організовано сільськогосподарську школу, яка готувала фахівців сільськогосподарського напрямку, а саме землемірів, агрономів, ветеринарів. Це був культурний осередок в селі Курячі Лози. В 30-х роках агрошкола переїхала в інше місце. А  в панському маєтку було створено дитячий будинок для дітей-сиріт, які залишилися без батьків в 1932-33 роках. У 1938 році в панському маєтку відкривають сільську лікарню, яка існує донині.

Шановні жителі Кривоозерського району, якщо вам  можливо відомо, ще якась історія стосовно панського маєтку, що знаходиться в селі Курячі Лози, телефонуйте 099-075-86-37.

Ольга СТОЛЯР, директор Курячелозівського краєзнавчого музею.

1 коментар до Пам’ятні місця Кривоозерщини

  1. Irina коментує:

    Все дуже гарно, Дуже приємно знаходити знайомі місця і знати, що хтось ще може ними помилуватися. Але є одне “але” – ми може і знаємо що це і де воно знаходиться, а хтось і не знає. Тому зручніше було б щоб фото були підписані.

Залишити відповідь