Ціна на яйця у листопаді має стабілізуватися, – Мінагрополітики

Протягом цього року динаміка цін на яйця показує великі коливання. Міністерство аграрної політики та продовольства України пояснює, в зв’язку з чим склалася така ситуація та коли чекати вирівнювання цін.

Так, до початку повномасштабного вторгнення рф у січні-лютому 2022 року вартість яєць в Україні (за 10 шт.) становила близько 35 грн. У травні–червні ціна на них впала нижче собівартості – до 16,5- 17 грн. У липні–серпні вона дещо вирівнялася, але все ж залишалася на рівні собівартості й становила 25,5–26 грн. У вересні – почала знову зростати, протягом місяця повернувшись і навіть досягнувши довоєнної позначки в 30 грн. У жовтні вона збільшилась, у порівнянні з вереснем, ще на 23,5 %.

На зростання цін вплинуло кілька факторів. По-перше, сезонність. По-друге, через бойові дії припинили свою діяльність та значно скоротили виробництво ціла низка підприємств.

По-третє, через стрімке падіння цін влітку, які були нижчими від собівартості, в Україні різко скоротилося поголів’я курей, яке поки що не відновилося в необхідній кількості. Також, в умовах війни було частково призупинено інкубацію яйця для отримання молодняку птиці.

Наразі оптова-відпускна ціна курячих яєць в Україні становить 43 грн за десяток. Проте уже наприкінці жовтня – на початку листопада ціна піде на спад і стабілізується, зазначає перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

«Через військові дії, знищення птахівничих комплексів, проблеми з логістикою різко скоротилося поголів’я курей та виробництво в цілому. Виробники яєць змушені були продавати продукцію нижче за собівартість. Із вересня відновився сезонний споживчий попит, але кількість поголів’я в областях, в яких традиційно вирощують яєчних курей, ще не відновлено, на це потрібно щонайменше два-три місяці. В результаті на ринку пропозиція яєць знизилась, що спровокувало стрибок цін», – пояснив він.

Тарас Висоцький зазначає, що вже до кінця жовтня ми вийдемо на зниження і стабілізацію цін на рівні довоєнного часу.

Рекомендації Держспецзв’язку, як залишатися на звʼязку в критичній ситуації

Ворог атакував інфраструктуру по всій країні, у тому числі мішенню ворога знову стали обʼєкти, які забезпечують роботу звʼязку.

У звʼязку з цим Держспецзв’язку рекомендує обмежити споживання мобільного інтернету до мінімуму:

• використовуйте фіксовані мережі звʼязку завжди, якщо є така можливість – до речі, деякі укриття облаштовані мережею Wi-Fi;
• за можливості відмовтесь від відео на користь текстових форматів;
• віддавайте перевагу текстовим повідомленням перед дзвінками та відеодзвінками;
• скоротіть всі розмови до мінімуму, адже, можливо, у цей самий час хтось намагається використати мережу, щоб викликати рятувальників або швидку;
• встановіть обмеження трафіку в налаштуваннях застосунків, найменшу роздільну здатність в налаштуваннях відео на Youtube;
• вимкніть режим автоматичного завантаження медіафайлів у месенджерах: Налаштування месенджера → Дані та сховище або Медіафайли → Вимкніть опцію «Фонове завантаження» / у розділі «Через мобільну мережу» вимкніть «Автозавантаження медіа»
• якщо не працює мережа вашого оператора, скористайтесь національним роумінгом;
• завантажте всю необхідну інформацію в памʼять смартфона або запишіть на папірці.

Водночас рекомендуємо для вашої безпеки:1.Підписатись на канали та акаунти в соцмережах служб, які надають допомогу, в тому числі у вашому регіоні: ДСНС, органи державної та місцевої влади тощо. 2. Заздалегідь встановити на телефон месенджери, які працюють за принципом рації, щоб тримати звʼязок у разі, якщо зникне мережа. Радіус роботи таких застосунків залежить від покоління Bluetooth та перешкод для сигналу (до 60-100 м). Домовтесь про використання одного додатку із сусідами, щоб бути на зв’язку:

Bridgefy
Android
iOS

Walkie Talkie
Android
iOS

Two Way: Walkie Talkie
Android
iOS

3. Не залишати укриття до закінчення сигналу тривоги, навіть якщо в укритті немає звʼязку.

Поради Держспецзв’язку, що робити, якщо не працює мобільний інтернет та звʼязок

Якщо потрібна термінова допомога:

1. Щоб викликати ДСНС, телефонуйте 112. Якщо потужності мережі недостатньо, надішліть повідомлення близьким із проханням зателефонувати.
2. Вкажіть такі дані:

• місцеперебування (адреса або орієнтири на місцевості)
• що відбувається (завалило сховище, є поранені або вбиті)
• скільки людей із вами, стан здоров’я (специфічні хвороби, наприклад, діабет)
• травмування та час, коли зазнали травм
• потреби (ліки, їжа, вода)

3. Якщо немає зв’язку – збережіть інформацію в чернетках та надішліть, щойно зʼявиться зв’язок.

Уряд ухвалив Порядок та умови надання ЗВО компенсації витрат на підготовку студентів-контрактників

8 жовтня 2022 року, під час засідання Уряду прийняли важливе рішення стосовно процедури та підстав надання закладам вищої освіти, що належать до сфери управління МОН, компенсації витрат на підготовку студентів, які навчаються за рахунок коштів фізичних осіб.

Унаслідок збройної агресії рф створились умови, за якими фізичні особи, які оплачують навчання студентів-контрактників, втратили платоспроможність і не змогли оплатити навчання здобувачів вищої освіти за ІІ семестр 2021/2022 навчального року відповідно до укладених договорів. Як наслідок – у закладах вищої освіти утворилась заборгованість. Це не дало можливості розрахуватись з викладачами, зокрема виплатити в повному обсязі відпускних та допомогу на оздоровлення до щорічної відпустки, розрахуватись за спожиті комунальні послуги.

Гостро постало питання вироблення компенсаційних механізмів, направлених на вирівнювання різкого зменшення надходжень закладів вищої освіти, отриманих за надані платні освітні послуги.

Щоб вирішити проблему, Уряд прийняв розпорядження від 15 липня 2022 року № 611 щодо виділення з резервного фонду державного бюджету 86,8 млн гривень для компенсації закладам вищої освіти, що належать до сфери управління МОН, коштів, неотриманих за навчання студентів-контрактників у ІІ семестрі 2021/2022 навчального року.

Для реалізації зазначеного рішення Уряду МОН розробило проект постанови КМУ «Про затвердження Порядку та умов надання закладам вищої освіти, що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки, компенсації витрат на підготовку фахівців, які навчаються за рахунок коштів фізичних осіб».

Затвердження проекту постанови гарантуватиме закладам вищої освіти відшкодування коштів, заборгованих фізичними особами, які уклали договори на навчання студентів-контрактників, а відповідним фізичним особам такі кошти мають бути списані.

Уряд розподілив кошти серед ОВА на закупівлю та доставку дров для населення прифронтових територій

Кабінет Міністрів підтримав ініціативу Мінреінтеграції та затвердив розподіл субвенції з держбюджету місцевим бюджетам в обсязі майже 563 мільйони гривень для забезпечення населення територій, прилеглих до зони проведення воєнних (бойових) дій, паливною деревиною.

Раніше Уряд прийняв постанову щодо виділення цих коштів на закупівлю паливної деревини. А вже сьогодні постановив розподілити гроші серед обласних військових адміністрацій пропорційно до заявлених ними потреб.

Особливо небезпечні регіони, мешканці яких будуть забезпечені безоплатними дровами, знаходяться в межах 8 областей, а саме Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Миколаївської, Сумської, Харківської, Херсонської, Чернігівської.

ОВА вже найближчим часом почнуть закуповувати дрова. Доставляти їх будуть безпосередньо по домівках у населених пунктах, поруч з якими тривають бойові дії.

У пріоритеті на отримання дров – вразливі категорії громадян: багатодітні родини, люди похилого віку, особи з інвалідністю.

Верховна Рада України підтримала у першому читанні проект Держбюджету на 2023 рік

7 жовтня Парламент завершив процес розгляду проекту Держбюджету-2023 у першому читанні: Верховна Рада України прийняла Постанову щодо висновків та пропозицій до проекту Закону про Державний бюджет України на 2023 рік. За відповідне рішення проголосував 251 народний депутат.

Під час підготовки проекту Держбюджету-2023 до першого читання народними депутатами, фракціями, групами та профільними комітетами Верховної Ради було надано близько 1300 пропозицій на суму 4 трильйона гривень. Більше половини з них стосувалися збільшення коштів оборонного бюджету.

У співпраці представників Мінфіну з народними депутатами України та парламентськими комітетами у проекті Постанови Верховної Ради про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет на 2023 рік відображено ініціативи щодо перерозподілу видатків на суму близько 4 мільярдів гривень.

Міністр фінансів України Сергій Марченко під час виступу в Парламенті подякував народним депутатам України за продуктивну дискусію і розуміння важливості схвалення бюджету в скорочені терміни, а також пріоритетів бюджету країни в умовах воєнного стану.

«Уряд уже розпочав діалог з міжнародними партнерами – США, ЄС, Міжнародним валютним фондом щодо пошуку джерел покриття дефіциту бюджету.

Міжнародні партнери готові підтримати Україну в прагненні до якнайшвидшої нашої перемоги над загарбником і дати кошти на відбудову держави», – зазначив Сергій Марченко.

У проекті Державного бюджету України на 2023 рік 45% видатків заплановано на безпеку та оборону – це 17,8% національного ВВП. Нагадаємо, що фінансування Збройних Сил України відбувається за рахунок внутрішніх ресурсів країни, тобто за рахунок бюджетних коштів.

Основні показники Держбюджету на 2023 рік:

• 1,1 трлн грн доходів та 2,3 грн трлн видатків загального фонду;
• покриття дефіциту за рахунок макрофінансової допомоги міжнародних партнерів та продажу військових облігацій;
• 16% передбачено на соціальні програми підтримки українців, у тому числі на виплати пенсій та адаптацію ветеранів;
• 7% – на охорону здоров’я;
• 6,2% – на освіту;
• 24 млрд грн – допомога громадам деокупованих територій;
• 19,4 млрд грн – у Фонд ліквідації наслідків збройної агресії;
• продовження дії програм підтримки бізнесу: кредити «5-7-9%» та гранти.

Також сьогодні парламентарі прийняли за основу зі скорочення строків до другого читання законопроект щодо внесення змін до Бюджетного кодексу України, який системно пов’язаний із проектом Державного бюджету України на 2023 рік. Його метою є приведення положень у відповідність із нормами законодавчих актів України, уточнення повноважень учасників бюджетного процесу і удосконалення бюджетних процедур в умовах воєнного стану.

Аграрії зібрали 26,4 млн тонн нового врожаю

26,4 млн тонн зернових та зернобобових культур зібрали аграрії станом на перший тиждень жовтня. Площа збору – 6,9 млн га (62%) при врожайності 38,4 ц/га. Зокрема:

• пшениці обмолочено 4,7 млн га (100%), при врожайності 41,0 ц/га намолочено 19,2 млн тонн;
• ячменю обмолочено 1,6 млн га (100%), при врожайності 34,8 ц/га намолочено 5,5 млн тонн;
• гороху обмолочено 110 тис. га (98%), при врожайності 22,8 ц/га намолочено 251 тис. тонн;
• кукурудзи на зерно обмолочено 96 тис. га (2,3%), при врожайності 41,7 ц/га намолочено 400 тис. тонн;
• гречки обмолочено 58 тис. га (49%), при врожайності 14,8 ц/га намолочено 85 тис. тонн;
• проса обмолочено 34 тис. га (76%), при врожайності 22,6 ц/га намолочено 77 тис. тонн.

Продовжується збирання соняшнику, сої та цукрових буряків.

Соняшник аграрії зібрали з площі 1,3 млн га, (28%), намолочено 2,6 млн тонн насіння при врожайності 20 ц/га.

Збирання сої проведено з площі 211 тис. га, (14%), намолочено 505 тис. тонн при врожайності 23,9 ц/га.

Збір ріпаку проведено з площі 1,1 млн га, (100%), намолочено 3,2 млн тонн насіння при врожайності 28,9 ц/га.

Цукрових буряків викопано з площі 33,4 тис. га, (19%), накопано 1,6 млн тонн солодких коренів при врожайності 471 ц/га.