МКІП: Верховна Рада проголосувала за заборону російської музики та книжок

Верховна Рада України прийняла рішення про заборону публічного виконання російських пісень та їхнього використання на радіо і ТБ. Народні депутати також підтримали заборону імпорту видавничої продукції з росії та білорусі, видання і продаж книг авторства громадян рф в Україні та підтримали стимулювання розвитку українського книговидання та книгорозповсюдження.

Відповідні законопроекти №7273-д, №7459 та №6287 були ухвалені в цілому під час сьогоднішнього засідання парламенту.

«Я радий вітати заборону на законодавчому рівні російського контенту – пісень, виступів російських артистів та розповсюдження російських книг. Війна довела, що давно вже настав час переходити на україномовний контент. І це має бути закріплено на законодавчому рівні. Ми повинні заміщувати російський контент українським на всіх рівнях – від музики до бібліотек. Натомість україномовний контент набирає обертів. Ми вже бачимо популярність українського контенту та мови на прикладі YouTube, в Instagram, чуємо просто це на вулицях, на радіо. Прийняті рішення покликані допомогти українським авторам ділитися якісним контентом з якнайширшою аудиторією, яка після російського вторгнення на фізичному рівні не сприймає будь-який російський креативний продукт», – зазначив Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

Законопроект №7273-д забороняє на території України, зокрема, публічне виконання, показ та демонстрацію фонограм, відеограм та музичних кліпів артистів, які є або були у будь-який період після 1991 року громадянами держави-агресора. Заборона не застосовуватиметься на російських співаків, які засуджують агресію росії проти України. Відповідний перелік виконавців вестиме й оновлюватиме Апарат Ради національної безпеки та оборони.

Заборона також розповсюджуватиметься на проведення гастрольних заходів, учасниками яких є музичні виконавці, які є громадянами держави-агресора, крім тих, які внесені до «білого списку».

Проект закону, крім іншого, передбачає збільшення до 40% частки пісень державною мовою при здійсненні радіомовлення, а також збільшення до 75% добового обсягу ведення передач, у тому числі новинно-аналітичних блоків, розважальних передач (дикторами, ведучими радіопередач) державною мовою.

Законопроектом №7459 передбачається заборона імпорту видавничої продукції з росії, тимчасово окупованих нею територій України та з республіки білорусь, видання і продаж книг авторства громадян рф. Ця заборона не поширюватиметься на книги, видані в Україні до 1 січня 2023 року.

Крім того, Парламент ухвалив законопроект №6287 щодо стимулювання розвитку українського книговидання і книгорозповсюдження, в розробці якого брало активну участь Міністерство культури та інформаційної політики України. Документ, зокрема, передбачає виплату компенсацій на оренду приміщень українським книгарням та видачу спеціальних сертифікатів для придбання книг.

Триває процес надходження документів про освіту до шкіл, аби вручити випускникам, – Сергій Шкарлет

В окремих регіонах України добігає кінця 2021/2022 навчальний рік. Випускники 9 і 11 класів ЗЗСО, освітній процес у яких завершився, уже можуть отримувати документи про освіту. Про це повідомляє Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет у своєму телеграм-каналі.

«У ДП «Інфоресурс» виготовили 415 тис. 350 свідоцтв про базову середню освіту для дев’ятикласників і 224 тис. 521 свідоцтво про загальну середню освіту для одинадцятикласників. Нині триває процес їхнього надходження до шкіл, аби вручити випускникам», – зазначив Сергій Шкарлет.

Майже 640 тис. свідоцтв про базову та загальну середню освіту видадуть українським випускникам

В окремих регіонах України добігає кінця 2021/2022 навчальний рік. Випускники 9 і 11 класів ЗЗСО, освітній процес у яких завершився, уже можуть отримувати документи про освіту. Про це повідомляє Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет у своєму телеграм-каналі.

«У ДП «Інфоресурс» виготовили 415 тис. 350 свідоцтв про базову середню освіту для дев’ятикласників і 224 тис. 521 свідоцтво про загальну середню освіту для одинадцятикласників. Нині триває процес їхнього надходження до шкіл, аби вручити випускникам», – зазначив Сергій Шкарлет.

До 1 липня кожен учень ЗЗСО отримає свій документ про освіту державного зразка.

Випускники шкіл, які перебувають за кордоном, можуть отримати свідоцтва в закордонних дипломатичних установах України в країні їхнього перебування.

Свідоцтва тих випускників, які не змогли виїхати із тимчасово окупованої території, зберігатимуть протягом року після завершення воєнного стану.

Денис Шмигаль: Із 1 липня росіяни не зможуть потрапити в Україну без отримання візи

Кабінет Міністрів 17 червня затвердив постанову «Про припинення дії Угоди між Урядом України і урядом російської федерації про безвізові поїздки». Про це повідомив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

«Остаточно розриваємо будь-які зв’язки з росією. Задля протидії безпрецедентним загрозам національній безпеці, суверенітету й територіальній цілісності нашої держави сьогодні Уряд на виконання доручення Президента України прийняв рішення про припинення дії угоди з рф про безвізові поїздки», — зазначив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр відзначив, що росіяни не зможуть потрапити в Україну без отримання візи. Рішення набуває чинності з 1 липня цього року.

В Україні стартували жнива

Упівденних регіонах розпочинається  збір нового врожаю озимого ячменю.

Першими в Україні, у жнивні літні поля, вийшли аграрії Одещини. В Ізмаїльському районі стартував збір озимого ячменю. Перші обкоси на площі 7 тис. га при врожайності 21 ц/га, дали намолот 14,7 тис. тонн зерна нового врожаю.

Загалом до збирання у цьому році в Одеській області підлягає 1 млн 61 тис. га озимих зернових. Зокрема, 551 тис. га озимої пшениці, 244 тис. га озимого ячменю, 50 тис. га ярого ячменю та 190 тис. га ріпаку.

Відповідно до аналогічного періоду минулого року, жнива ще не розпочиналися.

В Україні завершена посівна кампанія 2022

Аграрії України завершили роботи по посівній. Прогнозовані посіви основних ярих сільськогосподарських культур під урожай 2022 року на контрольованій Україною території складали 14 163,4 тис. га, що на 2 752,9 тис. га менше від показника минулого року (16 916,3 тис. га).

За оперативними даними структурних підрозділів обласних державних адміністрацій, що забезпечують виконання функцій з питань агропромислового розвитку на 16 червня 2022 року, сівбу ярих культур завершено.  У загальному результаті  всього засіяно 95% площ від прогнозованих, що становить 13,4 млн га.

За підсумками посівної кампанії 2022,  найбільша зміна в структурі посівів стосувалася пшениці, кукурудзи, соняшника і сої.

Площа посівів ярої пшениці та сої залишилася на рівні попереднього року. Площі посівів під соняшник скоротилися у порівнянні з минулим роком, але несуттєво і зберегли високий показник у 4 млн 702 тис. га.

Відбулося скорочення посівів кукурудзи: цього року 4 млн 639 тис. проти 5 млн 500 тис. га торік.

Так всіма категоріями господарств за оперативними даними посіяно:

• ярої пшениці 191,1 тис. га;
• ярого ячменю 951,4 тис. га;
• ярого ріпаку 34,1 тис. га;
• вівса 159,3 тис. га;
• гороху 131,0 тис. га;
• гречки 75,3 тис. га;
• проса 49,5 тис. га;
• кукурудзи 4 639,4 тис. га;
• цукрових буряків 180,6 тис. га;
• соняшника 4 702,7 тис. га;
• сої 1 212,6 тис. га;
• картоплі 1 104,2 тис. га.

За інформацією Держстату, посів озимих культур на зерно під урожай 2022 року проведено на площі 7,6 млн га, в т.ч.:

• озимої пшениці та тритикале посіяно 6,5 млн га,
• жита посіяно 109 тис. га,
• ячменю посіяно 969 млн га.

Крім того, посів озимого ріпаку проведено на площі 1 млн 414 тис. га.

Микола Сольський: Війна рф може позбавити світ трьох урожаїв української пшениці

Російська війна може позбавити світ трьох українських врожаїв пшениці, що призведе до її глобального дефіциту, а отже, зростання цін до рекордного рівня. Про це Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський розповів Reuters.

«Зараз ми говоримо про три врожаї пшениці одночасно: ми не можемо вивезти торішній урожай, ми не можемо зібрати і вивезти поточний, і ми, очевидно, аграрії не дуже захочуть сіяти наступний», – зазначив Міністр.

Він додав, що в Україні традиційно вирощують озиму пшеницю, яку аграрії починають сіяти з кінця літа, але цього року виробники ще думають, чи будуть сіятися з огляду на ускладнений експорт. Річ у тім, що в Україні до кінця року буде накопичено величезні надлишки, які можуть становити від 55 до 60 тонн тонн зернових та олійних разом, які наразі просто ніде зберігати.

Тому падіння площі озимої пшениці під урожай 2023 року на підконтрольній Україні території, за прогнозом Міністра, може становити значний відсоток.

Загалом Україна посіяла 6,5 млн га озимої пшениці під урожай 2022 року, але лише 5 млн га змогли обмолочити фермери на підконтрольній Уряду території. Таким чином, із решти 1,5 млн га на окупованій території залишається щонайменше 5 млн тонн пшениці, яку неможливо зібрати, сказав Микола Сольський. Проте навіть без цього дефіциту запаси пшениці в Україні цьогоріч можуть досягти 23 млн тонн при внутрішньому споживанні на рівні 5 млн.

Крім того, цієї весни аграрії вже перейшли з кукурудзи на соняшник, оскільки олійне насіння важить менше на гектар, але продається дорожче. Подібний перехід може статися з пшеницею.

Міністр також зазначив, що соняшник і ріпак користуються великим попитом у Європі – ці дві культури можуть витіснити пшеницю і кукурудзу.

«Усе це дуже погано для решти світу. Вони думають, що через декілька місяців буде новий урожай, а війна десь далеко, чи, може, сторони помиряться, а може, щось інше зміниться. Але що буде, коли вони прийдуть купувати зерно в липні–серпні, а їм відмовляють, або ціна сягатиме $ 600 за тонну?», – констатував Міністр.

Так, війна вже зумовила зростання ф’ючерсів на пшеницю в США та Європі до рекордно високих показників цього року. Збільшилися і фізичні ціни: Єгипет, один із найбільших імпортерів у світі, заплатив $ 480 за тонну, включаючи доставку пшениці на останньому тендері, що на 41 % більше, ніж до повномасштабного вторгнення росії.

Мінреінтеграції: Як подати на ТОТ заяву про надання чи поновлення статусу безробітного та призначення допомоги

іністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України надає роз’яснення, як мешканцям ТОТ або тих територій, де тривають бойові дії, подати заяву про надання чи поновлення статусу безробітного та призначення державної допомоги.

Зауважимо, що в безпечних регіонах можна зареєструватись як дистанційно (через портал чи мобільний додаток Дія), так і офлайн – звернутись особисто до найближчого Центру зайнятості, що працює.

Особа, яка перебуває на тимчасово окупованій території або на території, де тривають бойові дії, може отримати чи поновити статус безробітного та право на державну допомогу, звернувшись до Центру зайнятості в режимі онлайн.

Є п’ять варіантів, як це зробити:

• подати заяву в електронній формі через Дію;
• заповнити онлайн-анкету;

• скористатись чат-ботом;

• надіслати пакет документів електронною поштою inbox@es.dcz.gov.ua;
• звернутись на гарячу лінію: 0 800 509 966.

Статус безробітного надається особі з дня реєстрації її у Центрі зайнятості, а допомога призначається з першого дня надання відповідного статусу.

Усі деталі ви знайдете на інфографіці.

Надання статусу безробітного внутрішньо переміщеним особам, а також особам, які перебувають на ТОТ або на території, де точаться бойові дії, – за умови, що люди не мають документів, необхідних для реєстрації їх як безробітних та/або документального підтвердження страхового стажу, трудової діяльності, заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) – здійснюється на підставі відомостей, наявних у державних реєстрах, інформаційних системах та базах.

МОЗ: Як підготуватися до здачі крові та відновитися після

Якщо ви перебуваєте у безпечному місці і вирішили стати донором крові, передусім ознайомтеся з переліком абсолютних та тимчасових протипоказань до донорства крові. У разі, якщо ваше здоров’я в порядку, і ви не маєте протипоказань, важливо дотримуватися простих правил підготовки до донації.

Що робити постійно й заздалегідь?

Перш за все, відмовтеся від куріння і обов’язково дотримуйтеся рекомендацій щодо здорового харчування. Адже неправильно складений і незбалансований раціон не тільки впливає на якість крові, а й за певних умов може коштувати реципієнту життя.

• За дві доби до донації виключіть із раціону жирну, гостру, смажену, копчену їжу, а також молочні продукти.
• За 72 години — не вживайте ліки.
• Якщо ви вживали алкоголь чи енергетичні напої, то до здавання крові доведеться почекати 48 годин.
• Відмовтеся від вживання солінь та чипсів, сухариків, майонезу тощо.
• За кілька днів до процедури не їжте горіхів, бананів, фініків.

Що робити у день донації?

• Добре поспіть і за 2-3 години до процедури легко поснідайте (наприклад, відваріть на воді якусь крупу чи макарони, утім не додавайте до страви масло).
• Обов’язково випийте солодкий чай, воду чи узвар.
• Відмовтеся від здавання крові, якщо відчуваєте нездужання (озноб, запаморочення, головний біль, слабкість).
• Після здавання крові відпочиньте впродовж 15 хвилин і, якщо почуваєтеся недобре, – повідомте медичних працівників.
• Утримайтеся від кермування транспортними засобами (у т.ч., велосипедом і самокатом) щонайменше упродовж двох годин.
• Не займайтеся фізичними вправами упродовж 12 годин.

Як відновитися після здавання крові?

Дуже важливо допомогти організму відновитися після донації крові та її компонентів. Кілька тижнів вживайте їжу, що багата на залізо: м’ясо, печінку, крупи, горошок, броколі, шпинат тощо. Відмовтеся від чаю та кави, молочних продуктів, шоколаду та яєць – вони погіршують засвоєння заліза. Водночас продукти, багаті на вітамін С, покращують поглинання заліза. Тож лимони, томати, червоний, жовтий чи помаранчевий перець мають постійно бути у вас в тарілці. Для відновлення рівня заліза знадобиться 21 день.

НБУ роз’яснює як працюватимуть системи електронних платежів (СЕП) та банки 27 та 28 червня

Уперіод дії воєнного стану в Україні скасовані святкові дні, передбачені Кодексом законів про працю України. Отже, 27 та 28 червня (День Конституції України) 2022 року будуть робочими днями банківської системи. 

Національний банк України скасував перенесення роботи банківської системи з понеділка 27 червня – на суботу 2 липня 2022 року. Крім того, у період дії воєнного стану в Україні скасовані святкові дні, передбачені Кодексом законів про працю України. Відповідні норми містить Закон України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”.

Отже, 27 та 28 червня (День Конституції України) 2022 року будуть робочими днями банківської системи. Субота, 2 липня 2022 року, – вихідний день.

Система електронних платежів (СЕП), система депозитарного обліку депозитарію Національного банку, депозитарної установи Національного банку та система кількісного обліку депозитних сертифікатів СЕРТИФ 27 та 28 червня 2022 року працюватимуть у звичайному режимі.

Міжбанківські перекази через систему СЕП здійснюватимуться:

• у період із 25 до 27 червня 2022 року – датою банківського дня 27 червня 2022 року;
• 28 червня 2022 року – датою банківського дня 28 червня 2022 року;
• у період із 02 до 04 липня 2022 року – датою банківського дня 04 липня 2022 року.

Відповідні норми містить постанова Правління Національного банку від 14 червня 2022 року № 123 “Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 16 грудня 2021 року № 142”.

Таке рішення зумовлене необхідністю забезпечити проведення міжбанківських переказів та роботу системи депозитарного обліку Національного банку в умовах воєнного стану.

Водночас у вихідні дні банки повинні самостійно визначати графік роботи своїх відокремлених підрозділів (філій, відділень), ураховуючи власні потреби та потреби своїх клієнтів.

Нагадаємо, що незважаючи на війну, СЕП працює у звичайному режимі та без перебоїв, як і у мирний час. Усі банки України підключені до системи та мають можливість здійснювати платежі клієнтів майже цілодобово та без вихідних.