Український Гідрометцентр дав сприятливий прогноз для цьогорічного врожаю
Сприятливий прогноз для цьогорічно урожаю дала начальниця відділу агрометеорології Українського гідрометеорологічного центру Тетяна Адаменко під час брифінгу«Результати завершення посівної кампанії в Україні в умовах війни», що відбувся 13 червня в Media Center Ukraine.
Засуха – найстрашніший ворог урожаю. Упродовж лютого, березня, більшої частини квітня і весь травень спостерігався суттєвий дефіцит опадів. В середньому Україна отримала 60-70% норми опадів, у південних і навіть західних областях місцями менше половини норми.
Проте прохолодна весна не дала розвинутись цьому несприятливому явищу на великих площах.
І хоча на сьогодні засуху різної інтенсивності фіксуємо на півдні України та в деяких інших областях, вже 13-14 червня холодний атмосферний фронт переміщуватиметься із західних областей на східні. Це принесе прохолоду, північний вітер та зниження температури. Очікуються локальні нерівномірні дощі, місцями шквали по всій території України, – повідомила Тетяна Адаменко.
«Погодні умови для формування озимих зернових культур: ярого ячменю, вівсу – на сьогодні залишаються цілком сприятливими. Хоча останніми днями ми й спостерігаємо хвилю тепла та спеки, а відповідно – більше випаровування вологи з ґрунту, її рівень залишається не достатнім», – заявила вона.
За її словами, спостерігається засуха різного ступеню жорсткості: від слабкої до висихання метрового шару ґрунту. Проте скорочення озимих та ранніх ярових культур не буде критичним, адже врожай вже сформований. Так, наприклад, на півдні Одеської області озимий ячмінь досяг повної стиглості.
Разом з тим, високі температури,які ми зараз спостерігаємо, не настільки загрозливі. Більше того, це створює сприятливіші умови для кукурудзи та соняшника, які потерпали від прохолодної погоди минулих місяців. На сьогодні ці пізні культури мають сприятливі умови, зазначила Тетяна Адаменко.
Вона анонсувала черговий атмосферний фронт 17-18 червня та більше дощів на заході. Знову зниження температури, а потім її підвищення, 20-го знову невеликі дощі. Таким чином – невеликі в основному дощі та коливання температури. Немає тривалого зовсім сухого періоду і це добре. За таких умов ми не очікуємо значного погіршення агрометеорологічних умов. Наступна хвиля спеки ймовірна 24-27 червня і підняття денних температур сягне 30-34 градуси. Таким чином для пізніх культур – сої, кукурудзи, соняшнику умови цілком задовільні, зарано говорити про рівень майбутнього врожаю, ще малий період вегетації і не виключено виникнення засухи у другій половині літа, однак це було б менш шкідливо, ніж засуха у червні, – резюмувала Тетяна Адаменко.
Уряди ЄС розглянуть можливість надання Україні тимчасових сховищ для зернових
Заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Маркіян Дмитрасевич виступив на засіданні ради ЄС із питань сільського господарства та рибальства. Він окреслив перед євродепутатами ситуацію з експортом української с/г продукції та розповів про першочергові потреби України, зумовлені блокадою морських портів.
«За нинішніх низьких темпів експорту Україна може отримати дефіцит сховищ для врожаю на рівні 10–15 млн тонн. До війни загальна місткість зберігання становила 75 млн тонн зерна, але на сьогодні сховищ залишилося тільки на 60 млн тонн – решта втрачена внаслідок руйнувань та тимчасової окупації. Тому в нас є нагальна потреба в облаштуванні тимчасових зернових сховищ – модульних конструкцій та поліетиленових пакетів», – окреслив ситуацію Маркіян Дмитрасевич.
Уряди ЄС розглянуть можливість надання Україні таких тимчасових сховищ – як результат, це має суттєво допомогти в збереженні врожаю та забезпеченні майбутніх поставок зернових на світові ринки.
«Прискоренню експорту української продукції допоможуть функціональні фітосанітарні та ветеринарні лабораторії в Дунайському порту в Ізмаїлі, достатня кількість лабораторного обладнання на прикордонних пунктах пропуску, через які здійснюється транзит. Україна вже зробила відповідний запит до Європейської комісії», – розповів заступник Міністра.
Маркіян Дмитрасевич подякував за політичну, гуманітарну, військову та фінансову підтримку, яка Україні нині надається державами ЄС, та закликав не припиняти поставки зброї в Україну, оскільки «тільки підтримка територіальної цілісності нашої держави є запорукою світової продовольчої безпеки».
За результатами засідання ради ЄС із питань сільського господарства та рибальства Маркіян Дмитрасевич повідомив, що європейська делегація має наступного тижня відвідати прикордонні пункти пропуску, щоб оцінити ситуацію з перевірками та ще більше зменшити бюрократію на кордонах для проходженню експорту української с/г продукції.
Оздоровча кампанія 2022: МОН рекомендує організувати пришкільні табори з безпечними умовами перебування дітей
Міністерство освіти і науки надає важливого значення забезпеченню зайнятості дітей у канікулярний час. Цього літа з огляду на введення воєнного стану органи місцевої влади самостійно вирішують питання організації оздоровлення та відпочинку дітей (рішення Центрального штабу при Мінсоцполітики).
Оскільки одним із найважливіших завдань держави в забезпеченні соціального захисту дітей є реалізація їхнього права на оздоровлення та відпочинок, МОН з метою належного захисту дітей в умовах воєнного стану, особливо в місцях компактного проживання тимчасово внутрішньо переміщених дітей, рекомендує департаментам освіти забезпечити на базі закладів освіти роботу таборів з денним перебуванням (тематичні зміни, наукові, спортивні, мовні школи тощо).
Також наголошуємо, що організація пришкільних таборів можлива лише за умови створення безпечних умов перебування дітей та учителів.
Під час літніх канікул педагоги закладу можуть проводити різноманітні форми виховної, навчальної та пізнавальної діяльності із врахуванням вікових особливостей дітей, їхнього творчого, інтелектуального і фізичного потенціалу. Велике значення надається ознайомленню дітей з українськими народними традиціями, обрядами, звичаями, формуванню національної культури та сприяти всебічному розвитку дитини.
Наразі активно до цієї роботи доєдналися комунальні позашкільні заклади екологічного, технічного, художнього напряму, системи МАН. Найбільше таких таборів у Чернівецькій області. Активна робота здійснюється у Волинській, Вінницькій, Житомирській областях.
Також інформуємо, що на сайті Міністерства освіти і науки України розміщено розклад роботи закладів позашкільної освіти в канікулярний час і графік проведення спортивних заходів.
МОЗ роз’яснює чи потрібні направлення під час воєнного стану
Зпочатку військової агресії російської федерації проти України МОЗ прийняло низку рішень та заходів, щоб спростити доступ українців до необхідних медичних послуг та лікарських засобів.
Так, українці, які були змушені змінити місце проживання через військову агресію рф (тобто є внутрішньо переміщеними особами), мають можливість отримати первинну медичну допомогу за місцем фактичного перебування, без декларацій та направлень, у будь-якій лікарні, якщо вона здатна забезпечити необхідне лікування. Нагадуємо, що первинну меддопомогу надають сімейні лікарі, терапевти та педіатри.
Проте для того, щоб отримати вузькоспеціалізовану допомогу, направлення, як і раніше, є необхідним.
- Хто може виписувати направлення?
Виписувати направлення можуть всі лікарі в медичній системі, від сімейних до високоспеціалізованих, коли вважають за потрібне залучення до лікування фахівця іншої спеціалізації, додаткові обстеження, процедури, госпіталізацію.
- Який строк дії направлення?
Термін дії направлення – рік. Проте пацієнту краще дотримуватись рекомендацій лікаря щодо термінів проходження обстеження чи отримання консультації спеціаліста, на які направлено пацієнта.
- Яка інформація міститься в направленні?
У направленні не зазначається заклад чи лікар, до якого направляють пацієнта, зазначається код послуги та інформація про заклад і лікаря, який створив направлення. Місце отримання послуги пацієнт може обрати самостійно у будь-якій лікарні, яка має контракт з НСЗУ і може надати відповідні медичні послуги.
Виняток: якщо пацієнта переводять на рівні «стаціонар-стаціонар» — заклад зазначається.
Нагадуємо, що для того, щоб забезпечити доступ пацієнтів до медичних послуг, під час війни діють як електронні, так і паперові направлення.
Дізнатися, в яких саме закладах можна безоплатно отримати потрібну консультацію або пройти додаткову діагностику, можна за номером 16-77 (контакт-центр НСЗУ).
Маркіян Дмитрасевич: В України не може бути жодних проблем із продовольством
Україна веде переговори з країнами Балтії та Польщею про доставку зерна поїздами. Але пріоритетним залишається морський шлях, адже заблокованими для експорту в Україні залишається більше 20 млн тонн пшениці, кукурудзи та інших культур.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповів заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Маркіян Дмитрасевич.
«Зараз готово на експорт 22 млн тонн зерна – 19 млн тонн зернових і 3,5 млн тонн соняшнику. За останні три місяці ми вивезли 3,4 млн тонн. У відсотках – 51 % залізницею, 38% – через Дунайські порти (Ізмаїл, Ренії, Кілія). Решта 11 % – автотранспортом”, – зазначив Маркіян Дмитрасевич.
Він підкреслив, що заблокованими для експорту в Україні залишається більше 20 млн тонн пшениці, кукурудзи та інших культур. Крім того, неможливий вивіз олії та інших товарів. З кожним днем все це збільшує ймовірність виникнення серйозних проблем з нестачею зерна в бідних країнах Африки і Близького Сходу, що може призвести до голоду.
При цьому Україні брак зерна не загрожує, оскільки це фізично неможливо: виробництво майже в п’ять разів перевищує споживання всередині країни.
«Якщо в минулому році загальний урожай був 106 млн тонн, то ми використовували 20 млн тонн всіх культур. Відношення споживання щодо виробництва у нас відносно невисоке, до того ж воно знизилося через те, що люди поїхали. Так що у нас проблем бути не може. Це просто нереально», – переконаний заступник Міністра.
За його словами, якщо до вересня питання з експортом не вирішиться, може виникнути інша проблема – ніде буде зберігати продукцію нового врожаю. «У нас було потужностей для зберігання на 75 млн тонн. Сховища на 10 млн тонн ми втратили, тому що вони на окупованих територіях, і частина знищена. За нашими підрахунками, вже на початок вересня дефіцит потужностей для зберігання зерна може бути на 3–4 млн тонн, а на кінець осені 10-15 млн тонн», – пояснив Маркіян Дмитрасевич.
Україна цьогоріч може зібрати близько 65 млн тонн врожаю
Посівна кампанія в Україні завершена на 99%. За прогнозами, в Україні має бути повне забезпечення внутрішнього споживання всіма ключовими с/г культурами на рівні 65 млн тонн зернових, зернобобових та олійних, у тому числі передбачається потенційний експорт в обсязі близько 30 млн.
Про це перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький розповів під час пресбрифінгу в Media Center Ukraine. Він також зазначив, як змінилися структури посівів, скільки врожаю уже втрачено, та про яку суму збитків для аграрної галузі йдеться.
«На початок війни посівна кампанія ще не розпочалася, але аграрії уже активно до неї підготувалися. Так, було закуплено та в багатьох випадках доставлено основні матеріально-технічні ресурси: понад 80 % мінеральних добрив від потреби, близько 70–80 % насіння, 60 % засобів захисту рослин, близько третини палива», – вказав Тарас Висоцький. За його словами, така завчасна підготовка відіграла важливу роль для всіх теперішніх показників посівів.
Цього року, як пояснив перший заступник Міністра, відбулася певна реструктуризація змін із точки зору пріоритетності культур. На це вплинуло декілька факторів: собівартість витрат на гектар, можливість реалізації для внутрішніх потреб і те, яка врожайність продукції з гектара землі та її вартість за тонну. Останній пункт важливий з огляду на ускладнену експортну логістику: аграрії надавали перевагу тим культурам, які дають більшу вартість з однієї тонни, насамперед ідеться про олійні.
Найбільша зміна в структурі посівів стосувалася пшениці, кукурудзи, соняшника і сої.
Так, якщо в 2021 році ярої пшениці було посіяно 42 тис. га, то цьогоріч – майже 200 тис. га. По-перше, пшениця важлива для продовольчої безпеки, по-друге, вона менш вибаглива культура з точки зору інтенсивності, матеріальних ресурсів, прокоментував Тарас Висоцький.
Соя – культура, що невибаглива до мінеральних добрив. Хоча її площа посівів і залишилася на рівні попереднього року – близько 1 250 га (торік – 1300 га), але в цьогорічній структурі посівів її обсяги збільшилися, оскільки в цілому скоротилися посівні площі.
Площі посівів під соняшник скоротилися у порівнянні з минулим роком, але несуттєво і зберегли високий показник у 4 млн 700 тис. га.
Відбулося скорочення посівів кукурудзи: цього року 4 млн 600 тис. проти 5 млн 500 тис. га торік, що пов’язано насамперед з тим, що кукурудза дає велику врожайність і складніша в логістиці.
Така структура посівних площ цілком гарантує внутрішню продовольчу безпеку України, запевнив Тарас Висоцький.
За його словами, наразі ми очікуємо близько 48–50 млн тонн зернових та зернобобових: кукурудзи – 24 млн тонн, пшениці – 18– 20 млн тонн, ячменю – близько 5 млн тонн, а також інших культур.
Урожай олійних має бути на рівні як мінімум 15 млн тонн. Так, очікується виробництво близько 10 млн тонн соняшника, 2,5–2,8 млн тонн сої і близько 2,5 млн тонн озимого ріпаку.
«У нас буде до 20 млн тонн перехідних залишків із попереднього врожаю та потенційно мінімум додатково 30 млн тонн до експорту з нового. Для того щоб впоратися з такими обсягами, потрібно експортувати мінімум 4 млн тонн у місяць», – підкреслив Тарас Висоцький.