76 років тому, в останні дні березня, Криво-озерська земля була звільнена від окупації. У знак шани і подяки всім визволителям, всім полеглим у боях Олександр Оніщенко, заступник голови райдержадміністрації, виконувач функцій і повноважень голови райдержадміністрації та Олександр Козерецький, голова районної ради від імені громади поклали квіти до підніжжя Меморіалу Слави.
Весна 1944 року принесла довгоочікуване визволення від нацистів для нашого району. 21 і 22 березня велись важкі бої за побузькі села Тернувате, Токарівку, Велику Мечетню. 24-25 – Секретарку, 26 – Курячі Лози і Тридуби, 28 – Бурилове та Берізки, 29 березня визволили Криве Озеро. Серед воїнів-визволителів були і наші земляки Г.С. Починок, І.Ф. Феленюк, М.П. Кулаков, І.Г. Каблука.
Наступ проходив у виключно тяжких умовах. Без упину йшли дощі, часом зі снігом. Воїнам доводилося по коліна у грязюці долати ворожі бойові порядки, гармати пересувалися виключно на причепі танків. Неоціненну допомогу наступаючим надавало населення. Розтягнувшись ланцюжком на кілька кілометрів, люди, ледь витягуючи з грязюки ноги, передавали один одному снаряди, міни, ящики з патронами, гранатами, їжу для бійців. Бій був запеклий. Вигравши його, відкрили шлях до Одеси. І вже ніщо не в змозі було зупинити наступ визволителів…
Після визволення кривоозерці зуміли відбудувати зруйноване війною. І ми в неоплатному боргу перед нашими визволителями і тими, хто відбудовував знищене народне господарство. Нехай священною й незмінною буде наша пам’ять про тих, хто ціною власного життя подарував нам можливість вільно жити. Бо пам’ять про визволителів непідвладна часу…