Його життя, мов спалах

… Добрі і мудрі, з іскорками гумору очі Володимира Лисаківського з гранітної стели  споглядатимуть віднині на подвір’я рідної школи… Тут з 1997 по 2008 пробігли його роки пізнання світу. Тут формувався його світогляд, стосунки з вчителями, товаришами. Тут пізнавав цінність дружби, і першого кохання. І розуміння Батьківщини, любові до рідної землі, родини починалося теж тут, на Краснянській землі, омитій водами Південного Бугу.                                                                              Життя його було, мов спалах – яскравим, але коротким. Родина, школа, сільська громада виховали справжнього патріота, мужнього чоловіка, сильного духом воїна, який у час біди, воєнної агресії сусідньої держави, став на захист рідної землі. Володимир Юрійович Лисаківський за нас з вами поклав найдорожче – життя.

Вшановуючи пам’ять героя 22 серпня у селі Красненьке урочисто відкрили меморіальну дошку загиблому в зоні проведення операції Об’єднаних сил Володимиру Лисаківському. Віддати данину пам’яті загиблому Герою прийшли рідні, друзі, побратими, учні школи, представники влади, органів місцевого самоврядування та односельці.
На фоні скорботної музики батьки Володимира Лисаківського знімають полотно з меморіальної дошки.
Перед присутніми виступили голова райдержадміністрації Олексій Мірошниченко, голова районної ради Олександр Козерецький, сільський голова Тетяна Кондрачук, директор Красненьківської ЗОШ І – ІІІ ступенів Надія Федорченко та заступник районного військового комісара Віктор Архіпов. Священнослужитель Української православної церкви «Іоана Богослова» Евген Кузан відслужив молебень.

Вшановуючи пам’ять героя, всі присутні ставши на коліна , схилили голови у скорботі.
Усі присутні долучилися до хвилини мовчання. Під звуки мелодії «Лине кача», як данину пам’яті тим, хто навічно пішов від нас, односельці загиблого Володимира та гості заходу, передають з рук в руки запалену свічу.

До меморіальної дошки та на могилу Володимира Лисаківського присутні поклали квіти. Герої не вмирають, вони живуть вічно у серцях тих, заради кого віддали своє життя.

Довідково: Лисаківський Володимир Юрійович народився 04 серпня 1991 року в с. Красненьке Кривоозерського району Миколаївської області. Володимир відслужив строкову службу, був призваний по мобілізації у 2015 році. Після демобілізації пробував себе знайти у мирному житті. Та Володимир Юрійович, зрозумів, що його досвід потрібен там, на лінії фронту, там, де його побратими захищають своїх рідних, свою батьківщину. Тож у 2018 році В.Ю. Лисаківський підписав контракт із Збройними Силами України.

Старший матрос, старший навідник 3-го мінометного відділення мінометного взводу мінометної батареї військової частини Збройних Сил України. Загинув 12 квітня 2019 року під час виконання службового обов’язку від осколкового поранення в зоні проведення антитерористичної операції та операції Об’єднаних сил біля с. Гранітне Волноваського району Донецької області. Похований в с. Красненьке Кривоозерського району Миколаївської області

Опубліковано у Без рубрики. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь